Меф кристаллы Меф Удомля

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Братухи, выходит тут такая история...
Понимаешь, я как-то раз загорелся идеей сделать закладки, да не простые, а блядски крутые! Такие, чтобы развеять все мысли, отключиться от реальности и окунуться в новую, психоделическую реальность. Давненько я хотел попробовать мефедрон, и вот наконец-то получил шанс! Идеальный мазной по кличке Мазай подсобил, и я понял, что это мой шанс попасть в 7-е нирванское небо.

Сидим с Мояшкиной в парке, прыгаем на качелях, и я ей говорю: "Слышь, давай закачаемся на маджон, чтоб диплом писался сам собой, а потом будем ботать на констексте!". Мояшкина тоже была за, ведь она всегда была одной из самых креативных и наркоманских чик в округе.

Двигаемся мы к Мазаю, он нам подогревает - в том смысле, что бабку дает, а не варить. Ну, ясное дело, что не варит он плохо, да и маджон оказывается так себе. А я тут рассчитывал на классный трип. Видимо, пора искать нового мазоного, но это уже другая история.

Мы подписываем договор, а Мазай сразу же начинает рассказывать про свои закладки и как они "ведут себя" с дипломами. Чего только не услышишь от таких мазоных, как он! Диплом готов почти сам собой, говорит, складывает идеи в голове и словно заклинает их на бумаге. Я прям захотел попробовать этот трюк!

Так уж сложилось, что диплом сроки надвигались, а мозги от работы уже отказывались работать. Я понял, что ничего другого не оставалось, как мазнуться перед писаниной. Ну а Мояшкина просто думала, что это для лучшего творческого настроя.

Я сажусь за стол, перед глазами рядом - закладки Мазая, и понеслась! "Хочешь коммуникации? Вот тебе анализ харизмы и социальной компетентности в групповой деятельности!" - раздается в голове голос самого Мазая. А я думаю, хуй с ним, давай полезу в реализацию, может, получится.

Но не все так просто, короче, идеи плывут, как трухлявые палки по воде, а я только успеваю их ловить. Кажется, мазный диплом все-таки в моей голове формируется. Что-то про проектирование системы управления, что-то про IT-решения, бла-бла-бла. Но я не знаю, всерьез ли это будет звучать в конечном итоге или просто мазная фигня.

Часы затекли, а диплом все еще недописан. И тут я вдруг услышал голос Мояшкиной: "Слышь, кум, может нам немного мазнуться? Может, проблемы с идеями уйдут? Проверим на практике!". И я подумал, чего бы и не попробовать!

Маджон на столе, закладки Мазая в голове, и мы беремся за дело. Я пишу, пишу, а Мояшкина мазается на полной. Тут вдруг, через пару часов, происходит чудо - все становится проще, идеи летят, слова текут, а диплом рождается прямо на бумаге.

"Мазай чекает, а по сути - обделяет!" - вспоминаю свои разговоры с друзьями, и понимаю, что это правда. Мазоному можно довериться, но только если уверен, что он тебя не обделяет. А если берет дорого, то лучше искать другого, или наконец-то самому выработать свою идеальную закладку.

И вот, спустя некоторое время, диплом готов. Нереально крутой, я даже сам не ожидал такого результата. Я мазался, но мазался круто, братаны! Хотя, если честно, я понимаю, что немного мазанулся, и диплом придется чекнуть еще раз, чтобы убрать возможные глюки. Но несомненно, мазание дало свои плоды. Теперь придется только надеяться, что мои рукописи смогут заслужить хреновенную оценку, а профессоры не заподозрят, чем я там мазался.

Мояшкина, я и ты - мы мазаемся вместе, и никакая нирвана нам не страшна! Ведь когда пишешь свою жизнь, даже наркоманский гопник может оказаться талантливым писателем. Отныне я просто буду мазаться и ботать на волне своих закладок.

Выводы такие: если у тебя есть опытный мазной, и закладки его круче, чем закладки всех остальных, то ты можешь мазаться на всю катушку и писать дипломы на ходу! Но будь осторожен, ведь наркотики - это серьезная штука, которая может разрушить и жизнь, и карьеру, если пользоваться ими неправильно.